За річкою, в затінку дерев (2022)

Річард Кантвелл, ветеран війни, прибуває до Венеції — міста, яке має стати його прощальною сценою. Він втомився, його тіло ослабло, але його дух не зламаний. Незважаючи на роки, він залишається воїном — людиною, яка не звикла здаватися. Але його битва тепер не на полі бою, а всередині його самого. У лабіринті стародавніх вуличок він зустрічає Ренату — молоду аристократку, чия легкість та щирість змушують його згадати, яким він був колись.

Між ними виникає зв'язок, хиткі, але глибокі. Для Кантвелла Рената останній шанс відчути радість, для неї загадка, яку вона хоче розгадати. Але час невблаганний. Щодня приносить йому біль, нагадуючи, що війна забрала не лише його молодість, а й майбутнє. Йому належить зробити вибір: залишитися у спогадах або прийняти те світло, що дарує йому Рената. Венеція стає символом його душі — водночас прекрасною та приреченою. І в її тихих водах відбивається відповідь на питання, яке мучило його все життя: чи можна перемогти самого себе?