Проклятий будинок (2024)

Після жахливої ​​трагедії, Разан та її діти змушені переїхати до дивного, старовинного будинку на околиці маленького містечка. Цей будинок здається ідеальним місцем для того, щоб розпочати нове життя та спробувати забути про минуле. Однак невдовзі вони розуміють, що стіни цього будинку приховують безліч таємниць.

Спочатку Разан помічає дивні звуки ночами — шарудіння, кроки та ледь чутні пошепки. Її діти починають бачити тіні та фігури, що рухаються у темних кутах кімнат. Ситуація посилюється, коли вони знаходять старі фотографії та щоденники, залишені попередніми мешканцями. З цих записів стає ясно, що в будинку відбувалися дивні та лякаючі події.

Однак невдовзі з'ясовується, що таємниці будинку – це лише вершина айсбергу. Рязан починає відчувати, що за ними хтось спостерігає, щось набагато зловісніше, ніж просто привиди минулого. Діти починають хворіти, а їхня поведінка стає дедалі дивнішою та агресивнішою. Рязан стикається з незрозумілими явищами: предмети переміщаються самі по собі, двері відчиняються і закриваються без видимої причини.

Якось уночі Разан виявляє таємничу кімнату, приховану за обшарпаною стіною у підвалі. Усередині вона знаходить стародавні ритуальні предмети та символи, які натякають на те, що будинок пов'язаний із чимось давнім та небезпечним. У розпачі вона звертається за допомогою до місцевого історика, який розповідає їй про темну історію вдома та про культ, який колись тут мешкав.

Разан усвідомлює, що вона має не просто розгадати таємниці цього місця, а й захистити своїх дітей від темної сили, яка прагне захопити їхні душі. У боротьбі за виживання вона знаходить у собі сили, про які не підозрювала, і за допомогою нових друзів починає протистояти злу, що живе у домі.

Ця історія про подолання страху, сили материнської любові та боротьби з давнім злом показує, що, незважаючи на всі випробування, людський дух здатний перемогти будь-які жахи.